Нормативно-правова база в умовах воєнного стану в Україні

Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

Лист МОН № 1/3370-22 від 06.03.2022 «Про оплату праці працівників закладів освіти під час призупинення навчання».

Лист МОН № 1/3454-22 від 15.03.2022 «Про перенесення атестації педагогічних працівників у 2022 році».

Лист МОН №1/3475-22 від 17.03.2022 «Про зарахування до закладів дошкільної освіти дітей із числа внутрішньо переміщених осіб»

Лист МОН №1/3593-22 від 22.03.2022 «Про здійснення публічних закупівель та обслуговування в органах Казначейства в умовах воєнного стану».

Лист МОН №1/3556-22 від 19.03.2022 «Закладам освіти, установам, які вимушені змінити місце розташування у зв’язку з проведенням в місцях їх розташування бойових дій або тимчасовою окупацією території України, необхідно перейти на обслуговування до органів казначейства за новою адресою розташування».

Лист МОН № 1/3737-22 від 29.03. 2022 «Про забезпечення психологічного супроводу учасників освітнього процесу в умовах воєнного стану в Україні».

Лист МОН №1/9-766 від 12.12.2019 «Щодо комунікації з дітьми дошкільного віку з родин учасників ООС/АТО, внутрішньо переміщених осіб та організації взаємодії з їхніми батьками»

«Сучасне дошкілля під крилами захисту».

Відкрито дитячий онлайн-садок НУМО з відеозаняттями для дітей віком від 3 до 6 років (ЮНІСЕФ разом із МОН України). Всі випуски доступні до перегляду на YouTube-каналах МОН та ЮНІСЕФ і на платформі MEGOGO. Цей проєкт є платформою, на якій батьки та педагоги зможуть знайти розвивальні матеріали у відкритому доступі.

Також для використання у роботі є корисними такі матеріали:

- поради з надання першої психологічної допомоги людям, які пережили кризову подію;

- поради від експертів ЮНІСЕФ «Як підтримати дітей у стресових ситуаціях»;

- інформаційний комікс для дітей «Поради від захисника України»;

- хрестоматія для дітей дошкільного віку “Моя країна – Україна” з національно-патріотичного виховання.

Матеріали для дітей дошкільного віку постійно оновлюються та поповнюються на сайті МОН.

Практичний психолог закладу дошкільної освіти №158 – Ліхван Наталія Андріївна надає психологічну підтримку онлайн всім учасникам освітнього процесу у зв'язку з військовими діями в Україні.
Онлайн консультації здійснюються на платформі ZOOM, в телефонному режимі: +380505580259, програмі Viber та Telegram за розкладом:
Вівторок 8.00 - 17.00
Четвер 8.00 - 17.00

ПОРАДИ ПСИХОЛОГА: HTTP://DNZ158.EDU.KH.UA/NAVCHALJNO-VIHOVNIJ_PROCES/DOPOMOGA_FAHIVCIV/PSIHOLOGEECHNA_SLUZHBA/PSIHOLOGICHNA_PIDTRIMKA_U_ZVYAZKU_Z_VIJSJKOVIMI_DIYAMI_V_UKRAINI/

Mатеріали для використання в роботі під час воєнних дій – Інститут модернізації змісту освіти:

https://imzo.gov.ua/psyholohichnyj-suprovid-ta-sotsialno-pedahohichna-robota/materialy-dlia-vykorystannia-v-roboti-pid-chas-voiennykh-diy/

Рекомендації для батьків вихованців

1. Співпрацювати з педагогічними працівниками ЗДО щодо організації освітнього процесу дітей дошкільного віку в дистанційному форматі в умовах війни.

2. Підтримувати зв’язок з вихователями щодо місця перебування та стану здоров’я дитини.

3. Відстежувати негативні наслідки пережитих психотравмуючих подій. Вони можуть проявлятися не одразу, тому дорослі, вихователі та батьки, мають постійно стежити за психоемоційним станом дітей, їхнім самопочуттям, виявляти хвилювання, тривоги. Необхідно звертати увагу на збудливість, тривожність, агресивність,заглиблення в себе. Також слід уважно стежити за здоров’ям дітей, зокрема сном, апетитом, настроєм, частотністю вередування, наріканнями на головний біль тощо. Такі показники загального стану здоров’я дітей переважно є об’єктивними показниками втоми, перевантаження, хвилювання, страхів та проявами наслідків психотравми.

4. Пам’ятати, що щоденне спілкування та спільне проведення вільного часу з дитиною є запорукою її успішного подальшого майбутнього. Для дітей надзвичайно важливо відчувати повну емоційну присутність батьків. З цією метою можна послуговуватися матеріалами, які розміщені на платформі розвитку дошкільнят НУМО, а також на сайті МОН «Сучасне дошкілля під крилами захисту». Допомагати дитині, якщо в неї щось не виходить, підтримувати її, бути терплячими. Пам’ятати, що педагоги завжди готові до співпраці з питань виховання, розвитку дитини і надання необхідної професійної допомоги, не зволікати й звертатися до них за порадами та рекомендаціями.

5. Дотримуватися режиму дня, звичних ритуалів, що допоможе дитині встановити зв’язок не лише з минулим, а взагалі з життям та безпекою.

6. Сприяти формуванню у дітей навичок безпечної поведінки, використовуючи рекомендовані онлайн матеріали та відео, підготовлені МОН, ДУ «Український інститут розвитку освіти», ЮНІСЕФ.

Матеріали для педагогів та батьків щодо психолого-педагогічного супроводу дітей дошкільного віку

1. Як заспокоїти дітей під час війни https://mon.gov.ua/ua/news/monzapuskaye-informacijnu-kampaniyu-pro-te-yak-zaspokoyiti-ditej-pid-chas-vijni.

2. Як подбати про дитину, якщо ви знаходитеся з нею в укритті https://www.youtube.com/watch?v=VpJXr3UXCvo.

3. Як говорити з дитиною, якщо батько чи мати захищає країну HTTPS://MON.GOV.UA/UA/PSIHOLOGICHNA-TURBOTA-VID-SVITLANI-ROJZ/YAKSHOBATKO-CHI-MATI-ZAHISHAYE-KRAYINU.

4. Правила підтримки, якщо родина евакуюється з дитиною https://www.youtube.com/watch?v=8ml9RPFun7s.

5. Фізична безпека дітей під час війни. Сайт «Освітній омбудсмен України» https://eo.gov.ua/fizychna-bezpeka-ditey-pid-chas-viyny-pravylapovedinky-v-evakuatsii-na-okupovanykh-terytoriiakh-i-v-zoni-boyovykhdiy/2022/03/19/.

6. Як підтримати дитину, якщо ви опинились у зоні активних бойових дій https://www.unicef.org/ukraine/stories/safety-backpacks-and-ways-to-reducestress. 13

7. Поради, як підтримати дитину в дорозі від ЮНІСЕФ https://www.unicef.org/ukraine/stories/how-to-support-a-child-on-the-road.

8. Рекомендації для населення під час воєнного стану https://phc.org.ua/news/rekomendacii-dlya-naselennya-pid-chas-voennogo-stanu.

9. Як поводитися на блокпостах з перекладом на жестову мову https://www.youtube.com/watch?v=-YPGsjyjqQI.

10. Ресурси позитивного батьківства від ЮНІСЕФ «П’ять мов у спілкуванні з дитиною» https://www.unicef.org/ukraine/documents/five-lovelanguages-in-communication-with-child.

11. Підтримка батьків та дітей під час війни https://www.unicef.org/ukraine/parents-children-support-during-military-actions.

12. Психологічна допомога для дітей Психологічна турбота від Світлани Ройз - YouTube.

13. Як надавати першу психологічну допомогу https://moz.gov.ua/article/news/rekomendacii-z-psihologichnoi-dopomogi.

14. Як підтримати дітей у часи невизначеності та стресу. Поради від ЮНІСЕФ https://www.unicef.org/ukraine/stories/7-tips-for-parents.

15. Як допомагати дітям у замкненому просторі http://www.barabooka.com.ua/yak-dopomagati-dityam-u-zamknenomu-prostori/

16. Методичні рекомендації щодо надання першої психологічної допомоги сім’ям з дітьми, дітям, які перебувають/перебували у зоні збройного конфлікту https://dszn-zoda.gov.ua/node/495.

17. Для тих, хто приймає емігрантів і переселенців, для допомоги в адаптації https://www.youtube.com/watch?v=UXnS_T5JD5s&list=PLFVSJgZgf7h8rXg9TT yevxZkdfxAQXodS&index=8.

18. «Розкажи мені». Безкоштовна інтернет-платформа для психологічних консультацій.https://tellme.com.ua/

19. Як говорити про війну та повітряну тривогу з дітьми: поради чернівецької психологині.https://shpalta.media/2022/03/02/yak-govoriti-provijnu-ta-povitryanu-trivogu-z-ditmi-poradi-cherniveckoi-psixologini/

20. Як швидко заснути, коли ви тривожні і вам важко розслабитися https://phc.org.ua/news/yak-shvidko-zasnuti-koli-vi-trivozhni-i-vam-vazhkorozslabitisya.

21. Як перевірити правдивість джерела інформації https://www.pedrada.com.ua/article/3025-yak-perevriti-pravdivst-djerela-nformats.

22. Перелік матеріалів для дошкілля «Сучасне дошкілля під крилами захисту».HTTPS://MON.GOV.UA/UA/OSVITA/DOSHKILNA-OSVITA/SUCHASNEDOSHKILLYA-PID-KRILAMI-ZAHISTU/PEDAGOGAM-ZAKLADIV-DOSHKILNOYI-OSVITI.

23. Платформа розвитку дошкільнят “НУМО” Навички для дошкільнят.https://numo.mon.gov.ua/.

24. Онлайн-садок НУМО – спільний проєкт ЮНІСЕФ та Міністерства освіти і науки України. Розвивальні відеозаняття для дітей 3-6 років 14 https://www.youtube.com/playlist?list=PLJ231j4oXT7GY_u4kkhrKIpVJLyS2WL g.

25. Онлайн-медіаресурс, присвячений освіті та вихованню дітей в Україні https://osvitoria.media/.

ПРАВИЛА ПОВОДЖЕННЯ ІЗ ВИБУХОНЕБЕЗПЕЧНИМИ ПРЕДМЕТАМИ

1. Види боєприпасів, методи їх розпізнання. Небезпечні предмети (знахідки) та дії при їх виявленні.

Час від часу в землі знаходять небезпечні знахідки — вибухові предмети, що й до сьогодні являють велику загрозу життю і здоров'ю людей. Це різні види боєприпасів: артилерійські снаряди, артилерійські та реактивні міни, авіаційні бомби, інженерні міни, ручні гранати. Зовні небезпечні предмети нагадують безформні шматки металу. Роздивлятися їх та кидати у вогонь не можна, адже це може призвести до нещасного випадку. Знайшовши небезпечний предмет, сповістіть про це дорослих.

2. Правила поводження з ВНП, невизначеними предметами та речовинами.

Щоб уникнути нещасних випадків, треба твердо запам'ятати, що доторкатися до вибухових або невизначених предметів неможна, бо це небезпечно для життя. Виявивши вибухонебезпечні предмети далеко від населених пунктів, треба добре запам'ятати дорогу до того місця, де їх виявлено, поставити біля них пам'ятну вішку. Про знайдені вибухонебезпечні предмети треба негайно сповістити працівників місцевого самоврядування, міліції, найближчого підприємства, школи або просто дорослих, які є поблизу. До жодних самостійних дій вдаватися не можна!

3. Запобігання дитячому травматизму від ВНП побутового призначення.

Не можна користуватися без нагляду дорослих піротехнічними засобами: хлопавками, петардами, феєрверками. Більш того, не можна зберігати їх удома, адже вони належать до вибухонебезпечних предметів. Міра небезпеки зростає у випадку із саморобними піротехнічними іграшками: можна отримати важкі опіки, втратити зір, скалічитися та навіть загинути. Так само існує висока ймовірність спричинити пожежу, якщо бавитися з вогнем біля горючих і легкозаймистих речовин та матеріалів.

4. Вогнепальна зброя — не забава. Небезпечність користування мисливськими рушницями, виготовлення та випробування вибухових пакетів.

Вогнепальна зброя — не забава. Якщо в домі є мисливська рушниця або якась інша зброя, вона повинна зберігатися у спеціальному сейфі або дерев'яному ящику, які не дають можливості доступу стороннім особам. Неповнолітнім та особам без спеціального дозволу зброю вдома тримати не можна. Необережне поводження з предметами, призначення яких ви не знаєте, та вибухонебезпечними речовинами може призвести до нещасного випадку. Тим більше дітям не можна виготовляти вибухові чи вогненебезпечні предмети, перевіряти їх на міцність. Вкрай Небезпечно кидати їх у вогонь, бавитися поблизу них сірниками чи запальничками. Вибухова речовина, що знаходиться всередині, може вибухнути та завдати великої шкоди. Балони зі стисненим газом при ушкодженні чи перегріванні на сонці також можуть вибухнути.

5. Заходи з безпеки під час збирання металевого брухту. Правильні дії під час виявлення ВНП.

Особливо уважними треба бути при збиранні металевого брухту. При виявленні незнайомих предметів негайно сповістити про це класного керівника або когось із дорослих. Вибухові предмети являють високу загрозу здоров'ю і життю людей, отже, не можна ризикувати через власну недбалість або необережність.

6. Підсумкова бесіда. Обережність дітей – запорука життя та здоров'я під час літніх канікул.

Не забувайте про правила безпеки під час канікул. Пам'ятайте — випадково виявлені боєприпаси несуть у собі велику небезпеку! Знищувати небезпечні предмети можуть тільки спеціальні команди підривників. Не можна гратися з вогнем, це може привести до трагічних наслідків. Відпочиваючи влітку біля водоймищ, не забувайте про правила поведінки на воді.

/Files/images/ВНП 1.jpg

/Files/images/ВНП 2.jpg

/Files/images/ВНП 3.jp

/Files/images/ВНП 4.jpg

/Files/images/ВНП 5.jpg

Як діяти закладу освіти та учасникам освітнього процесу під час повітряної тривоги

/Files/images/як діяти.jpg

Як діяти педагогічним працівникам під час повітряної тривоги

Якщо педагогічний працівник перебуває в закладі освіти

Нагадуємо педагогічним працівникам алгоритм від ДСНС щодо дій вчителя у разі повітряної тривоги під час занятьу закладі освіти:

  1. Відповідальна особа у разі надходження сигналу вмикає наявну систему оповіщення закладу.
  2. Вихователь миттєво сповіщає вихованців (словесно) про загрозу або виникнення надзвичайної ситуації та припинення заняття.
  3. Відповідальна особа разом із вихователями має скоординувати хід евакуації вихованців від групи до захисної споруди (укриття).
  4. Приміщення груп, в яких займаються вихователі, мають бути організовані для негайного пересування двома колонами в приміщенні групи та швидкого залишення групи. При обмеженому просторі для пересування вихованці залишають приміщення групами.
  5. Відповідальні за евакуацію особи повинні знаходитись у заздалегідь визначених місцях та допомогти в організації та регулюванні швидкого руху до захисної споруди. Молодшим групам (1, 2 молодші групи) необхідно надати помічників.
  6. Медичний працівник повинен знаходитись у відведеному для нього місці для швидкого надання медичної допомоги.
  7. Відповідальні за евакуацію особи повинні знаходитися біля виходу із захисної споруди для здійснення контролю за порядком укриття учасників освітнього процесу та швидкого реагування у разі, якщо виявиться, що хтось відсутній.
  8. Вихованці, які знаходяться на подвір’ї закладу, під час сигналу тривоги повинні рухатися під наглядом вихователя до захисної споруди.
  9. У середині захисної споруди відповідальні особи повинні забезпечити, щоб вихованці швидко та обережно зайняли свої місця. Після того як усі займуть свої місця відповідальний за групу повинен перевірити наявність усіх вихованців.
  10. Під час перебування в захисній споруді вихователі та відповідальні особи повинні провести заходи, щоб заспокоїти дітей та всіх, хто знаходиться в ній.

Якщо батьки хочуть забрати під час тривоги дитину з укриття – педагогічний працівник не має права передавати їм дитину. Докладніше про це читайте у підрозділі нижче.

Якщо тривога застала педагогічного працівника перед початком робочого дня

Якщо працівник має змогу швидко за 5-7 хвилин дістатися до закладу освіти і в закладі освіти є укриття, то працівник переміщується до укриття закладу освіти. Але варто враховувати розташування закладу освіти, у деяких регіонах до укриття необхідно переміститися за 2-3 хвилини.

Якщо у закладі освіти немає укриття, то працівник закладу має переміститися до найближчого до нього укриття за місцем його перебування.

Протизаконно та злочинно вимагати від працівників прибути до закладу освіти під час повітряної тривоги.

Дії батьків до та під час повітряної тривоги

Щоб підготуватися до можливої повітряної тривоги

ЮНІСЕФ рекомендує батькам:

  • долучитися до каналу комунікації закладу освіти між адміністрацією закладу та учасниками освітнього процесу, щоб володіти оперативною та необхідною інформацією у разі повітряної тривоги;
  • надати керівництву закладу свої контакти, контакти тих, хто може забирати дитину із садочка, деталі стану здоров’я дитини, зокрема про особливі потреби дитини. Також поінформуйте дитину, щоб вона знала свій резус-фактор та групу крові, свої хронічні хвороби, а також ваші контакти.

У нашій окремій публікації щодо евакуаційних рюкзаків ми вже зазначали, що в рюкзак дитини варто покласти записку від батьків, у якій вказано прізвище, ім’я, по батькові дитини, дата народження, адреса проживання, контакти батьків, сімейне фото (за можливості й, бажано, з підписами, хто на ньому зображений). Також варто зазначити в цій записці резус-фактор та групу крові дитини.

Якщо під час повітряної тривоги дитина перебуває в закладі освіти

Як ми вже зазначали, нам відомі випадки, коли під час масових ракетних обстрілів 10 жовтнядо закладів освіти під час повітряної тривоги приїжджали батьки та забирали дітей із закладів. Нагадуємо, щобатьки не можуть забрати дитину з укриття під час повітряної тривоги, а педагог, відповідно, не має права відпустити дитину з укриття навіть на прохання батьків. До завершення повітряної тривоги дитина повинна залишатися в укритті. Адже так батьки наражають на небезпеку і себе, й дитину.

Пунктами 15-16Порядку заповнення та перебування в спорудах фонду захисних споруд цивільного захисту (Витяг із Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджений наказом МВС від 09.07.2018 № 579) визначено, що вихід із захисної споруди здійснюється тільки якщо надійшла інформація про відсутність небезпеки (після уточнення ситуації в районі споруди), а також у випадках вимушеної евакуації.

Вимушена евакуація зі споруди фонду захисних споруд проводиться, якщо:

  • відбулося пошкодження споруди, що виключає подальше перебування в ній осіб, які укриваються;
  • відбулося затоплення споруди;
  • сталася пожежа у споруді та утворилися в ній небезпечні концентрації шкідливих газів;
  • було досягнено граничних параметрів внутрішнього повітряного середовища, наприклад, в укритті суттєво знизився рівень кисню або у повітря є якісь небезпечні речовини.

Ми розуміємо батьків, адже всі хвилюємося за своїх рідних та близьких, особливо за дітей, і хочемо, аби під час небезпеки вони були поруч із нами. Але правильне рішення під час повітряної тривоги – батькам залишатися там, де вони є, і шукати найближче безпечне укриття для себе, а дитині – перебувати в укритті закладу освіти або закріпленому за закладом освіти укритті. Нагадайте дитині, що під час повітряної тривоги треба слухати вихователя і не слід покидати заклад освіти, щоб бігти додому або на вулицю.

Звертаємо увагу, що, наприклад, в Ізраїлі, згідно з циркуляром* генерального директора щодо забезпечення безпеки закладів освіти, під час стрілянини чи захоплення закладу освіти, навіть не у разі повітряної тривоги, а під час занять загалом усі ворота для входу на територію закладу зачинені відповідно до вказівок охоронця та за погодженням з офіцером безпеки ізраїльської поліції. Без дозволу закладу освіти після закриття воріт до закладу вхід іншим особам забороняється, зокрема навіть батькам, братам, сестрам учнів.

А під час повітряної тривоги в Ізраїлі діти повинні перебувати в бомбосховищі до кінця повітряної тривоги й навіть ще 10 хвилин після її завершення.

З досвіду роботи ізраїльських шкіл в умовах війни відомо, що під час бомбардування, незалежно від того, завершилися заняття чи ні, всі діти залишаються в укритті. Лише після завершення тривоги, налаштування комунікацій та запуску роботи громадського транспорту діти можуть повертатися додому. Вихователі в такій ситуації обов’язково мають поцікавитися, чи дісталася дитина додому.

Якщо повітряна тривога трапилася дорогою до/із закладу освіти

Департамент освіти і науки Києва розробив рекомендації на випадок, якщо повітряна тривога застає здобувача дорогою до чи з закладу освіти. Наводимо батькам ці рекомендації трохи трансформовані:

  • оберіть із дитиною безпечний шлях до ЗДО та у зворотному напрямку (тобто складіть своєрідний маршрут руху), далі оберіть укриття, які дитина зможе використовувати дорогою в разі сигналу повітряної тривоги;
  • навчіть дитину не торкатися оголених електричних дротів, невідомих предметів, проговоріть правила мінної безпеки. Докладніше про правила мінної безпеки – на нашому сайті;
  • повідомте вихователя про місцеперебування дитини.

Що робити учасникам освітнього процесу, якщо не встигли добігти до укриття під час обстрілу: поради ДСНС

Якщо не було часу добігти до укриття, ДСНС радить:

  • негайно перейти в приміщення без вікон або скористатися правилом двох стін (перша стіна бере на себе силу вибуху, друга – руйнування);
  • якщо виникла пожежа чи пошкодження будинку – зателефонувати 101, вказавши точну адресу, поверх та покинути небезпечне місце;
  • якщо в будинку стався вибух – слід якнайшвидше самостійно залишити будівлю та залишити двері відчиненими, щоб рятувальники не зрізали їх.

*неофіційний переклад циркуляра українською мовою

Пам’ятка.


Відповідно до постанови КМУ від 09.12.2020 №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» дія карантину на території України продовжено до 30 квітня 2023 р.

Викладачі та вихователі дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів відіграють важливу роль у захисті здоров'я своїх учнів та суспільства.

Коли діти перебувають близько один до одного, існує підвищений ризик того, що вони передадуть одна одній респіраторні захворювання, такі як грип чи COVID-19. Ризик особливо високий серед дітей молодшого віку, які можуть ділитися іграшками, які могли бути у них в руках або в роті. Діти також частіше, ніж дорослі, хворіють на респіраторні захворювання та з більшою ймовірністю поширюють його серед інших, в тому числі серед своїх сімей.

Тому зараз, при проведенні занять в онлайн режимі навчайте дітей профілактики гострих респіраторних захворювань.
При проведені батьківськіх зборів нагадуйте їм наступні рекомендації:

Тримати дітей вдома, якщо вони захворіли (це стосується лише легких форм захворювання, при погіршенні стану обов'язково зверніться до свого сімейного лікаря). Пам’ятайте, що дітям потрібен відпочинок, щоб одужати. Без достатнього відпочинку вашій дитині може знадобитися більше часу, щоб відчути себе краще. Людям з ослабленою імунною системою часто потрібно ще більше часу, щоб відновитися.

Тримати хворих і здорових дітей окремо.

Уникати контакту із особами з проявами респіраторного захворювання, тримайтеся на відстані не менше 1 -2 м від хворих людей (краплі, що містять вірус грипу, можуть переміщатися не менше ніж на 1-2 м, тому залишаючись на такій відстані від хворих людей, можна знизити ймовірність того, що ваша дитина захворіє).

Навчіть своїх дітей завжди прикривати рот під час кашлю і чхання

Переконайтеся, що ваші діти прикривають ніс і рот серветкою коли вони кашляють або чхають. Попросіть їх викинути використану серветку і негайно вимити руки.

Навчіть дітей правильно мити руки

Переконайтеся, що ваші діти ретельно і часто миють руки з милом і водою.

Навчіть їх, як важливо мити руки, перш ніж торкатися їх очей носа або рота.

Миття рук знижує кількість респіраторних вірусів, які можуть поширюватися, коли ви торкаєтеся рук інших людей або торкаєтеся поверхонь і предметів, таких як столи і дверні ручки.

Очищуйте поверхні та предмети, до яких часто торкаються, такі як іграшки, столи, дверні ручки, поручні, клавіатури комп'ютера, телефони і іграшки.

/Files/images/кіберполіція-0.jpg/Files/images/кіберполіція-1.jpg

Кiлькiсть переглядiв: 370